Гірке відлуння Голодомору

Під час дослідження фактів проявів Голодомору 1932-33 рр. на Буринщині у фондах Державного архіву Сумської області було знайдено такий документ:

Протокол №12

чергового засідання бюро партколективу Буринського рафінадного заводу

 від 31 жовтня 1932 року

Порядок денний:

1)загрозливе становище з транспортуванням буряків;

2)загрозливе становище з доставкою цукру-піску на рафінадний завод;

3)поточні справи.

…………………………………………………………………………………………………………

п.3

Слухали:  інформацію тов. Ерліхмана про те, що у ямі у Михайла Овчинникова знайшли 4 мішки зерна та ще в сараї один мішок [збіжжя] вагою 2-3 пуди. Це питання політичної ваги: у той час, коли ми скрізь говоримо про виконання хлібозаготівлі у нас під боком приховують хліб і про це знає весь завод.

Ухвалили: доручити тов. Галицькому переговорити з тов. Овчинниковим про його звільнення з заводу, позаяк  Овчинников цім вчинком скомпрометував себе.

Написати до рафінадного тресту про його відкликання.

Секретар парторганізації рафінарні                                                Ерліхман

 (Джерело: ДАСО, фонд 394, опис 1, справа 33, с. 44/зворот).

  Руїни Буринської цукроварні (2017 р.)

Буринська цукроварня. 

Мал. Людмили Капітоненко

 Академік Михайло Михайлович Овчинников

Вдалося розшукати інформацію, що його син Овчинников Михайло Михайлович, який, можливо, і вижив завдяки прихованого батьком зерна, нині  доктор технічних наук, професор,  академік РАЕН, кавалер ордена «За заслуги перед Вітчизною» ІІ ступеня, жив до останнього часу у Санкт-Петербурзі.

А народився він 5 листопада 1930 року у м. Буринь Сумської області, де його батьки працювали на цукрозаводі і під час Голодомору вимушені були виїхати до Росії після випадку з викриттям факту приховування збіжжя, який набув розголосу на виробництві.  

Михайло Михайлович 1954 року закінчив Ленінградську лісотехнічну академію і залишився працювати у виші на викладацькій та науковій роботі.  До останнього часу обіймав посади проректора з учбової роботи, декана лісоінженерного факультету,  завідувача кафедри водного транспорту лісу та гідравліки Санкт-Петербурзької  лісотехнічної академії.

Він, ймовірно, і не відає, що в Сумському держархіві зберігся такий прикметний документ періоду Голодомору 1932-33 років на Буринщині, де він народився і пережив лихо дитиною.

Підготував Олександр Капітоненко