Залізнична ст. Путивль

Залізнична ст. Путивль
Світлина Якова Фесика

понедельник, 11 декабря 2017 г.

Вольнівська ЦПШ

У "Курських єпархіальних відомостях" міститься коротка замітка про церковно-парафіяльну школу, освячену 1 жовтня 1898 року при Вольнівській Вознесенській кам"яній церкві у селі Бурині. У ній говориться, що "будівля школи дерев"яна, обкладена цеглою, покрита бляхою площею 36х16 арш. 


У школі мається дві великі зали - класні кімнати, дві квартири для вчителів, кімната для бібліотеки, коридор з роздягальнею.


Фасад шкільної будівлі, по якому розташовані класні кімнати, виходить на південь. Будівництво школи обійшлося у 5000 рублів, які були виділені громадою завдяки впливу земського начальника Володимира Володимировича Павлова".


Як бачимо, наступного 2018 року будівлі Вольнівської ЦПШ, яка нині входить до 2-ї міської школи, виповниться 120 років.


Джерело: "Курські єпархіальні відомості" №45 за 1898 рік, сс.652-54.
Підготував Олександр Капітоненко
Світлина автора

пятница, 8 декабря 2017 г.

З історії перейменування та перепідпорядкування
поселень Буринщини 1918 року

У Державному архіві Сумської області зберігаються цікаві відомості про зміни у підпорядкуванні та перейменуванні деяких населених пунктів окремих волостей колишнього Путивльського повіту Курської губернії, до складу якого на той час входила частина теперішнього Буринського району. Вони у чомусь перекликаються з сучасними проблемами адміністративно-територіальних реформ.

***
Заслухано клопотання уповноважених Жуківського товариства Соколенка, Терещенка та Нікітіна щодо відкриття волості у с. Жуківці з приєднанням до неї деревні Суховерхівки та Дмитривки. [Уповноважені] пояснили, що це давнє бажання Жуківського товариства, які вони тепер і хочуть здійснити та прохають задовольнити їх клопотання. Полозов пропонує відтермінувати рішення цього питання ще на один. Доки не буде вирішене земельне питання.

Лук’яненко запропонував делегатам обгрунтувати підстави, за якими вони бажають відділитися від Велико-Неплюївської волості та створити волость у Жуківці. Нікітін запропонував задовольнити клопотання, позаяк селяни з Жуківки бажають самовизначитися та мають для того підстави. Гласний Геращенко запропонував відхилити це клопотання, позаяк вже була постанова Земського зібрання про те, щоб розділення волостей не здійснювалося до 1919 року. Зібрання більшістю голосів при 2-х утриманих постановило клопотання селян поселень Жуківки та Суховерхівки відхилити.

На зібранні також було заслухано клопотання Гамаліївського товариства про перевід Велико-Неплюєвської волості до села Гамаліївки. Представник Гамалівського товариства, підтримуючи клопотання, заявив, що Гамаліївка – центральне поселення волості і всім населеним пунктам буде зручніше, окрім Малого-Неплюєвого, яке віддалиться на одну версту.

Гласний Лук’яненко визнав клопотання як таке, що не підлягає задоволенню за формальними підставами, позаяк відсутня згода про це інших поселень волості і тому він запропонував передати це клопотання на попереднє обговорення Велико-Неплюївського волосного земства. Зібрання одноголосно ухвалило передати цю справу Велико-Неплюївському волосному земству для попереднього обговорення.

Щодо клопотання громадян деревні Василівки про відрахування їх зі складу Миколаївської волості та зарахування до Черепівської гласний Архангельський запропонував не обговорювати це клопотання, позаяк уже відбулася ухвала про те, щоб ці клопотання подавалися лише до 1-го вересня. Пропозицію його було прийнято.

(Журнал засідань 1-го демократичного Путивльського земського зібрання від 5-8.02.1918 року)

***
Заслухано клопотання уповноважених від жителів с.Клепали, деревень Ігорівки, Карпилівки, Ново-Олександрівки, Нової та Старої Чаші, Михайлівки про відокремлення цих поселень від Глушецького волосного земства та відкриття волосного земства у с. Клепалах, яке б складалося ціх населених пунктів. До заяв додані протоколи зборів жителів вищезазначених поселень, в яких вони висловили бажання створити в с. Клепалах волосне земство та відокремитися від Глущецької волості. Мотивом відокремлення слугувала спільність інтересів ціх поселень та негаразди у Глушецькому волосному земстві, де на засідання Земського зібрання приходять місцеві жителі та заважають працювати, а 30 грудня стосовно гласних Типухова та Швачкіна навіть було вчинено насилля. Представники від цих поселень були допущені з правом дорадчого голосу.

Заслухана подана гласним Макаренком виписка з постанови громадян с. Черепівки та деревні Мар’ївки від 31.12.1917 р. щодо перейменування села Черепівки в село Ново-Воскресенське і ухвалено клопотання це задовольнити, переменувавши с. Черепівку на с. Ново-Вознесенське.

***
Заслухане також повідомлення Велико-Неплюївського волосного земства про те, що зібранням, яке відбулося 2.01. 1918 року, перейменовані назви сел з прізвищами поміщиків: село Велике-Неплюєве на село Успенське; село Гамаліївка на село Воскресенське; село Мале-Неплюєве на село Воздвиженське [Вознесенське?] з проханням здійснити відповідне розпорядження. Повітове зібрання ухвалило постанову Велико-Неплюївського волосного земського зібрання про перейменування сіл.

На мапі Шуберта села колишнього Путивльського повіту Велике і Мале Неплюєве та
Гамаліївка, перейменовані відповідно 1918 року на Успенку, Вознесенку
та Воскресенку.


Джерело: журнал засідань чергового 1-го демократичного Путивльського повітового зібрання від 13.01.1918 року.
.
/ДАСО, фонд Р-2564, опис 1, справа 1, сс.68-69/

Підготував Олександр Капітоненко


среда, 6 декабря 2017 г.

Гірке відлуння Голодомору

Під час дослідження фактів проявів Голодомору 1932-33 рр. на Буринщині у фондах Державного архіву Сумської області було знайдено такий документ:

Протокол №12
чергового засідання бюро партколективу Буринського рафінадного заводу
 від 31 жовтня 1932 року

Порядок денний:

1)загрозливе становище з транспортуванням буряків;
2)загрозливе становище з доставкою цукру-піску на рафінадний завод;
3)поточні справи.
…………………………………………………………………………………………………………

п.3

Слухали:  інформацію тов. Ерліхмана про те, що у ямі у Михайла Овчинникова знайшли 4 мішки зерна та ще в сараї один мішок [збіжжя] вагою 2-3 пуди. Це питання політичної ваги: у той час, коли ми скрізь говоримо про виконання хлібозаготівлі у нас під боком приховують хліб і про це знає весь завод.




Ухвалили: доручити тов. Галицькому переговорити з тов. Овчинниковим про його звільнення з заводу, позаяк  Овчинников цім вчинком скомпрометував себе.
Написати до рафінадного тресту про його відкликання.

Секретар парторганізації рафінарні                                                Ерліхман

 (Джерело: ДАСО, фонд 394, опис 1, справа 33, с. 44/зворот).

  Руїни Буринської цукроварні (2017 р.)

Буринська цукроварня. 

Мал. Людмили Капітоненко


 Академік Михайло Михайлович Овчинников


Вдалося розшукати інформацію, що його син Овчинников Михайло Михайлович, який, можливо, і вижив завдяки прихованого батьком зерна, нині  доктор технічних наук, професор,  академік РАЕН, кавалер ордена «За заслуги перед Вітчизною» ІІ ступеня, жив до останнього часу у Санкт-Петербурзі.
А народився він 5 листопада 1930 року у м. Буринь Сумської області, де його батьки працювали на цукрозаводі і під час Голодомору вимушені були виїхати до Росії після випадку з викриттям факту приховування збіжжя, який набув розголосу на виробництві.  
Михайло Михайлович 1954 року закінчив Ленінградську лісотехнічну академію і залишився працювати у виші на викладацькій та науковій роботі.  До останнього часу обіймав посади проректора з учбової роботи, декана лісоінженерного факультету,  завідувача кафедри водного транспорту лісу та гідравліки Санкт-Петербурзької  лісотехнічної академії.
Він, ймовірно, і не відає, що в Сумському держархіві зберігся такий прикметний документ періоду Голодомору 1932-33 років на Буринщині, де він народився і пережив лихо дитиною.

Підготував Олександр Капітоненко