Залізнична ст. Путивль

Залізнична ст. Путивль
Світлина Якова Фесика

вторник, 4 апреля 2017 г.

Родом с Бурыни


Родом с Бурыни

Коноплин-Горный (Конопленко) Иван Степанович



Картинки по запросу коноплин и с фото

20 октября 1894 - 17 сентября 1953

прозаик, поэт, критик, драматург, публицист, кадровый военный, эмигрант,
советский разведчик, военный преступник

Родился 20 октября 1894 года в селе Бурынь Путивльского уезда Курской губернии (ныне город, центр Бурынского района в Сумской области Украины).
Учился в Сумском кадетском корпусе, Харьковском реальном и Чугуевском военном училищах. Служил офицером в Казанском военном округе и 32-ом Кременчугском пехотном полку в Варшаве.
Участвовал в Первой мировой войне и Гражданской войне в рядах 4-го Черноморского полка войска С. Петлюры на Украине (на большевистском и польском фронтах) и в составе Западной добровольческой армии П. Бермондта-Авалова в Латвии, имел звание «штабс-капитан», был ранен.
С 1922 года жил с женой, поэтессой Эмилией Кальманович, в эмиграции в Эйхвальде (пригороде Берлина), Германия. Работал генеральным представителем рижского издательства «Литература» в Германии. Состоял членом эмигрантского Союза русских писателей и журналистов и Союза офицеров. Сотрудничал с редакциями газеты «Руль» и журнала «Сполохи». Выпустил с супругой сборник стихов, рассказов и сказок для малюток «Цветные камушки» (1922).
По свидетельcтвам современников З. Арбатова и В. Набокова И. С. Коноплин якобы был агентом ОГПУ-НКВД. Пытался завербовать секретаршу газеты «Руль» Н. Давыдову, предложив ей за денежное вознаграждение передавать ему дважды в неделю письменные доклады о материалах, поступающих в редакцию для «Архива русской революции». В 1930 году исключен из Союза русских писателей и журналистов и Офицерского союза за сотрудничество с советскими спецслужбами. Об опыте своего сотрудничества с разведорганами написал роман «Железное кольцо», изданный в Риге.
По данным Московского окружного военного суда, СВР РФ по запросу МОВС проанализировала архивное дело И. С. Коноплина и в своём № К-655 от 12.03.2010 г. сообщила, что "постановлением Президиума ЦИК СССР Коноплин-Горный Иван Степанович был принят в советское гражданство (протокол 18/9 от 07 сентября 1927 г.). В ноябре 1933 г. 50-м отделением милиции г. Москвы были оформлены паспорта на Коноплина-Горного Ивана Степановича и его жену Коноплину-Горную Эрну Эльзу".
После провала в Германии Коноплин И. С. под другими фамилиями (Рудольф Шак и Йоганн Карл Горный) находился в Швейцарии, Иране, Турции и Греции. В Афинах вступил в интимную связь с секретаршей премьер-министра Иоанниса Метакса (1871 — 1941) — греческого генерала, фактически диктатора Греции с 1936 г. до смерти. Получал от неё секретную информацию и передал её в СССР, но вскоре был ею выдан греческим властям как иностранный шпион. Был осуждён за шпионскую деятельность в 1937 г. греческим судом и отбывал наказание до 1941 г. Освобождён из заключения немецким оккупационным режимом, видимо, за согласие сотрудничать с немецкой тайной военно-полевой полицией. Устроился на работу переводчиком на базу морских трофеев в порту Пирей, но вскоре был уволен за превышение служебных полномочий и выслан немцами на о. Крит. Там занимался торговлей оливковым маслом и парфюмерией в г. Ретимно. Возвратившись в Афины, работал переводчиком в дирекции игорного бизнеса, посещал дорогие бары и рестораны, где общался с высокопоставленными особами. Коноплин И. С. якобы был причастен к карательной операции против 10 греков-антифашистов. В 1943 г он с женой возвратился в Германию, где ему власти выделили квартиру. Проживал в Берлине до момента ареста советской контрразведкой.
Коноплин И. С. 19 мая 1948 года был арестован оперсектором Советской военной администрации г. Берлин как «нацистский пособник» (якобы во время Второй мировой войны работал переводчиком при допросах греческих антифашистов) и «сотрудник немецкой и британской спецслужб». Во время обыска на его квартире на Шадовштрассе, 12 в берлинском районе Митте были изъяты рукописи романа "Парламент духа" и драмы "Греческие ночи", а также письмо Сталину на 10 листах и телеграмма из г. Куйбышева. На период следствия был помещен в берлинскую Лихтенбергскую тюрьму. По данным СВР РФ, "26 марта 1949 г. для подтверждения личности и гражданства Коноплина копия документа о принятии его в советское гражданство и паспорт были направлены заместителю начальника 2-го Главного Управления МГБ СССР генерал-лейтенанту Райхману Л. Ф. при №13/8127. Генерал-лейтенант Райхман Леонид Федорович (Ефимович) /1908-1990/ активно участвовал в фальсификации дел, применял пытки и избиения подследственных. По словам следователя, который вёл его дело после ареста в 1951 г. в числе приближённых В. С. Абакумова: "Райхман - крупный и страшный зверь, опытный, коварный, ловкий, один из непосредственных носителей и создателей беззакония".
Постановлением Особого совещания при МГБ СССР Коноплин И.С. приговорён 13 февраля 1950 г. к 10 годам ИТЛ за совершение преступлений, предусмотренных ст. 58-1"а" (с формулировкой «за сотрудничество с немецкой разведкой и карательную деятельность против антифашистов») и ст.121 УК РСФСР.
Для отбытия наказания был депортирован из Берлина в спецлагерь ГУЛАГа в пос. Абезь Интинского района Коми АССР, где умер 17 сентября 1953 года от «паралича сердца».
Похоронен на кладбище лагерного пункта № 1, номер могилы «Х-28».
30 июля 2009 года стараниями родственников и земляков Ивана Степановича, а также при активной помощи председателя Абезького «Мемориала» Виктора Владимировича Ложкина на его безымянной могиле установлен крест с табличкой и стихом упокоенного «Пусть ветер мне расскажет»:

Пусть ветер на кладбище мне расскажет
О гневе мудрых, о тоске немых
И даль просветную напевами укажет
Среди пустынь и тёмных и глухих.
Пускай кресты поведают о тайнах,
О тех слезах, что пролиты во мгле,
О радостях минутных и случайных
На этой торжествующей земле.
Пусть травы мне нашепчут умиленье
В вечерний час, когда горит звезда -
Я отыщу дорогу обновленья,
Как ни была б глуха моя беда…

Судьба жены Ивана Степановича и его сына Георгия остаются до сих пор неизвестными. В начале 2009 года родственники и земляки И. С. Коноплина возбудили ходатайство перед компетентными органами России о его реабилитации. В результате 18 ноября 2009 г. Военный суд Московского военного округа начал рассмотрение архивного уголовного дела И. С. Коноплина, осуждённого внесудебным органом.

ПРОИЗВЕДЕНИЯ
  • роман «Железное кольцо»
  • мемуарные рассказы «Бескрестные могилы: очерки из недавнего» (Берлин, 1922)
  • роман «Спелый колос» (1923)
  • сборник рассказов «Печальный Бог» (Берлин, 1922)
  • кинороман «Записки иеромонаха Савелия» (1930)
  • эротический роман «Мужчины» (1932)
  • книга «История Гергия Беломорина»
  • рассказ «Глупый ветер» (1928)
  • очерк «Нищие в Берлине» (1932)
  • воспоминания «Бермонтовщина» (дневник 1919-20 гг.)
  • пьеса «К свету» (1919)
  • сборник «Цветные камушки» (1922)
  • рукопись романа "Парламент духа" (изъят при аресте в 1948 г.)
  • рукопись драмы "Греческие ночи" (изъят при аресте в 1948 г.)



Могила И.С. Коноплина на кладбище лагерного пункта № 1 в пос. Абезь

 Республики Коми (РФ), номер могилы «Х-28» (фото В.Ложкина)

суббота, 14 января 2017 г.

Виписки
з метричних книг Преображенської церкви
с. Червоної Слободи Путивльського повіту Курської губернії

Преображенская церковь с.Красной Слободы Путивльского уезда Курской губернии
1887, 1898, 1901, 1903-04 гг. (фонд 1191, опис 3, спр.16, на 371 аркушах)

1887 рік
Капітаненко Афанасій
Капітаненко Устина Матвіївна, дружина Афанасія, хрестила 1887 р.
Копітаненко Павло Ариставулович, хрестив новонароджених 1887 р.
Капітаненко Харитон Романович, селянин с.Червона Слобода, свідчив шлюб 1887 р.
Капітаненко Ольга Миколаївна, дружина Харитона, хрестила 1887 р.
Капітаненко Петро Фадейович, селянин дер. Лухтівки, хрестив двічі 1887 р., свідчив шлюб
Капітаненко Онися Назарівна, дружина Петра, народила сина Євдокима 29.06.1887 р.Максим Євтухович Копітоненко
Капітаненко Федір Капітонович, селянин дер. Лухтівки
Капітаненко Олімпіада Федотівна, дружина Федора, народила доньку Софію 15.08.1887 р.
Капітаненкова Катерина Андріївна, селянка с. Червоної Слободи, хрестила 1887 р.
Капітаненков Роман Капітонович, селянин с. Червона Слобода, хрестив і свідчив шлюб 1887 р.
Капітаненкова Олександра Григорівна, дружина Романа, народила сина Якова 8.10.1887 р.
Капітаненко Костянтин Гаврилович, солдат с.Червона Слобода, хрестив К. Якова Ром. 8.10.1887 р.
Капітаненков Софоній Стефанович, селянин с. Червона Слобода, свідчив шлюб по молодій 1887 р.
Копітаненкова Васса Кіндратіївна, удова, померла  11.04.1887 р. у віці 65 р. від старості
Капітаненко Василь Романович, солдат с.Червона Слобода, помер 29.10.1887 р. від чахотки у віці 60 р.
1898 рік
Капітаненко Онися Назарівна, сел-ка дер. Лухтівки, друж. Капітоненка Петра […єва], хрестила
Капітаненко Костянтин Гаврилович, селянин с. Червона Слобода, хрестив
Капітаненко Павло Арестаулович, колишн. дворовий сел-н с.Червона Слобода, хрестив
Капітаненка Софонія Семеновича, селянина с.Червоної Слободи, донька Ольга народилася 7.07.1898 р.
Капітаненко Федосія Євстафіївна, дружина К. Софонія Семеновича, народила доньку Ольгу 7.07.1898 р.
Капітаненко Антоній Фадейович, селянин дер. Лухтівки, хрестив новонароджених
Капітаненка Івана Нестеровича, донька Марія народилася 18.07.1898 р.
Капітаненко Параскева Григорівна народила доньку Марію 18.07.1898 р.
Капітаненко Марія Іванівна, донька Івана Несторовича, народилася 18.07.1898 р.
Капітаненка Івана Несторовича донька Марія померла 29.11.1898 р. у віці 4 міс. (слабою наро-дилася)
Капітаненко Петро Павлович, селянин с.Червона Слобода, хрестив новонародж.
Капітаненко Тимофій Семенович, селянин с.Червона Слобода, хрестив новонародж.
Капітаненко Харитина Лаврентіївна, селянка с. Червоної Слободи, хрестила новонародж.
Капітаненко Устинія Яківна, вдова, сел.-ка с.Червона Слобода, померла 2.11.1898 р. у віці 79 років
Капітаненко Петро Фадейович, сел-н дер.Лухтівки, помер 8.12.1898 р. від пневмонії у віці 51 рік
Капітаненко Іван Фадейович, сел-н дер.Лухтівки, помер 13.12.1898 р. від тифу у віці 57 років
1901 рік
Капітаненка Івана Васильовича, сел-на с.Червона Слобода син Антоній народився 11.01.1898 р.
Капітаненко Агафія Стефанівна, дружина К.Івана Васильовича, народила сина Антонія 11.01.1901 р.
Капітаненка Антонія Фадейовича, сел-на дер.Лухтівки син Харлампій народився 10.02.1901 р.
Капітаненко Варвара Григорівна, др-на К.Антонія Фадейовича, нар-ла сина Харлампія 10.02.1901 р.
Капітаненка Костянтина Гавриловича, сел-на с.Червона Слобода, донька Євдокія нар. 12.02.1901 р.
Капітаненко Марфа Кузьмівна, др-на Костянтина Гавриловича, нар-ла до-ку Євдокію 12.02.1901 р.
Капітаненко Євдокія Костянтинівна, народилася 12.02.1901 р.
Капітаненко Павло Арестаулович хрестив Капітаненко Євдокію Костянтинівну та інш. новонарод-х
Капітаненко Тимофій Семенович, сел-н с. Ч. Слобода, хрестив Дарину Карп. Василенко 1.03.1901 р.
Капітаненко Пелагія Іванівна, дівка дер. Лухтівки, хрестила 16.03.1901 р.
Капітаненка Бориса Капітоновича син Єфимій народився 1.04.1901 року
Капітаненко Катерина Андріївна, др-на К. Бориса Капітоновича, нар-ла сина Єфимія 1.04.1901 р.
Капітаненко Харитон Лаврентійович, селянин с. Червона Слобода
Капітаненко Ольга Миколаївна, др-на К. Харитона Лаврентійовича, хрестила 25.05.1901 р.
Капітаненко Софоній Семенович, сел-н с. Червона Слобода, хрестив 14.07.1901 року
Капітаненка Григорія Аристауловича, сел-на с. Ч.Слободи донька Пелагія народилася 20.10.1901 р.
Капітаненко Параскева Несторівна, др. Григорія Аристауловича, нар-ла доньку Пелагію 20.10.1901
Капітаненко Пелагія Григорівна народилася у с.Червоній Слободі 20.10.1901 р.
Капітаненко Антоній Фадейович, селянин с. Лухтівка,  хрестив 24.10.1901 р.
Капітоненко Олексій Федорович, селянин с. Червоної Слободи, хрестив 7.12.1901 р.
Капітаненко Григорій Семенович, селянин с. Червоної Слободи, був поручителем 14.01.1901 р.
Капітаненко Семен Гордійович, селянин с. Червоної Слободи, був поручителем 21.01.1901 р.
Капітаненко Іван Аврамович, селянин с. Червоної Слободи, був поручителем 21.01.1901 р.
Капітаненко Кіндрат Гордійович, селянин с. Червоної Слободи, був поручителем 28.10.1901 р.
Капітоненка Олексія Федоровича, с-на с.Ч. Слободи, син Антоній, 6 міс.,  помер від кашлюка 14.01.1901 р.
Капітоненка Павла Ариставуловича, с-на с.Ч. Слободи, син Микола, 2 роки, помер від кору 11.03.1901 р.
Капітаненка Самсона Гордійовича, с-на с. Ч. Слободи, донька Капітоліна, 5 міс., померла від кашлюка 12.03.1901 р.
Капітаненка Наталя Петрівна, с-ка с.Ч.Слободи, вдова, 67 р., померла природ. смертю 29.04.1901 р.
Капітаненко Агафія Дмитрівна, с-ка с.Ч.Слободи, 88 р., померла від пневмонії 23.10.1901 р.
1903 рік
Капітаненко Софон Самсонович, с-н с. Ч.Слободи, був поручителем 18.04.1903 р.
Капітоненко Параскева Григорівна, с-ка хут. Пересипок, дівка, 18 р., одружилася першим шлюбом з с-ном с. Ч. Слободи  Терентієм Кузьмичем Солодовником, 22 р., 18.05.1903 р.
Капітаненко Іван Афанасійович,  селянин с. Червоної Слободи, був поручителем 17.08.1903 р.
Капітаненко Іван Аврамович, селянин с. Ч. Слободи, був поручителем 2.11.1903 р.
Капітаненко Гордій Федорович, селянин с. Ч. Слободи, був поручителем _ _ 1903 р.
Капітаненко Олексій Федорович, селянин с. Ч. Слободи, був поручителем 19.01.1903 р.
Капітаненко Петро __________, селянин дер. Пересипок,був поручителем 19.01.1903 р.
Капітаненко Кіндрата Гордійовича, с-на с. Ч.Слободи, донька Ганна народилася 1.02.1903 р.
Капітаненко Параскева Григорівна, с-ка с.Ч. Слободи, нар-ла доньку Ганну 1.02.1903 р.
Капітоненко Ганна Кіндратівна, народилася у с.Червоній Слободі 1.02.1903 р.
Капітаненко Пелагія Гордіївна, с-ка с.Ч. Слободи, хрестила 1.02.1903 р.
Капітоненка Севастяна Пантелеймоновича, с-на с.Ч.Слобода, син Полікарп народився 23.02.1903 р.
Капітаненко Катерина Дмитрівна, с-ка с.Ч. Слобода, народила сина Полікарпа 23.02.1903 р. (померла у 22 р. від черевного тифу 20.02.1904 р.)
Капітаненко Полікарп Севастянович, син К. Севастяна Пантелеймоновича, нар-ся 23.02.1903 р.
Капітаненко Васса Петрівна, с-ка с.Ч.Слободи, хрестила 23.03.1903 р.
Капітаненко Петро Павлович, с-н с.Ч.Слободи, чоловік К. Васси Петрівни на 23.03.1903 р.
Капітаненко Параскева Стефанівна, с-ка дер.Пересипок, хрестила 13.04.1903 р.
Капітаненка Семена Гордійовича, с-на с. Ч.Слободи, донька Мотрона народ. 18.05.1903 р.
Капітоненко Катерина Максимівна, д-на К.Семена Гордійовича, н-ла доньку Мотрону 18.05.1903 р.
Капітаненко Мотрона Семенівна, народилася у с. Червоній Слободі 18.05.1903 р.
Капітаненка Антонія Фадейовича, с-на дер. Лухтівки, донька  Векла (Фекла) народ-ся 10.08.1903 р.
Капітаненко Варвара Григорівна, с-ка дер. Лухтівки, народила доньку Веклу 10.08.1903 р.
Капітаненко Векла Антоніївна, донька К.Антонія Фадейовича,  народилася у Лухтівці 10.08.1903 р.
Капітаненко Харитон Лаврентійович, с-н с. Ч. Слободи, хрестив 4.09.1903 р.
Капітаненка Тимофія Семеновича, с-на с.Ч. Слободи, донька Федора народилася 7.09.1903 р.
Капітаненко Ганна Пилипівна, с-ка с.Ч.Слободи, народила доньку Федору 7.09.1903 р.
Капітаненко Федора Тимофіївна , донька К.Тимофія Семеновича, нар-ся у с.Ч.Слободі 7.09.1903 р.
Капітаненко Олександра Василівна, др-на К.Павла Ариставуловича, хрестила у с.Ч.С. 29.08.1903 р.
Капітанеко Павло Ариставулович, с-н с.Ч.Слобода, чол-к К. Олександри Василівни на 29.08.1903 р.
Капітаненко Анастасія Григорівна, с-ка с.Червоної Слободи, дівка, хрестила 13.10.1903 р.
Капітаненко Григорія Семеновича, с-на с. Ч.Слободи, донька Параскева нар-ся 26.10.1903 р.
Капітаненко Улита Яківна, друж-на К. Григорія Семеновича, доньку Параскеву нар-ла 26.10.1903 р.
Капітаненко Параскева Григорівна, донька К.Григорія Семеновича, народилася 26.10.1903 р.
Капітаненко Євтимій Васильович, с-н с. Ч.Слободи, хрестив Капітаненко Параскеву 26.10.1903 р.
Капітаненко Векла Софонівна, с-ка с. Ч.Слободи, хрестила Капітаненко Параскеву 26.10.1903 р.
Капітаненко Василь Савич, с-н с. Червоної Слободи, хрестив 18.12.1903 р.
Капітаненко Катерина Андріївна, с-ка с.Червоної Слободи, хрестила 25.12.1903 р.
1904 рік
Капітаненка Тимофія Івановича, сел-на дер.Лухтівки, донька Ксенія народилася 15.01.1904 р.
Капітаненко Параскева Петрівна, с-ка дер.Лухтівки, нар-ла доньку Ксенію 15.01.1904 р.
Капітаненко Ксенія Тимофіївна, народилася у дер. Лухтівці 15.01.1904 р.
Капітаненко Марія Софроніївна, с-ка с.Ч.Слободи, хрестила 24.01.1904 р.
Капітаненко Пелагія Іванівна, селянка с.Червоної Слободи, дівка, хрестила 10.04.1904 р.
Капітаненко Ганна Григорівна, селянка дер.Пересипки, дівка, хрестила 8.04.1904 р.
Капітаненка Петра Павловича, с-на с.Ч. Слободи, син Костянтин народився 21.05.1904 р.
Капітаненко Василіса Петрівна, с-ка с.Ч. Слободи, народила сина Костянтина 21.05.1904 р.
Капітаненко Костянтин Петрович, народився у с. Ч.Слободі 21.05.1904 р.
Капітаненко Дарія Йосифівна, др-на Капітаненка Севастяна Пантелеймонов., хр-тила 15.06.1904 р.
Капітаненко Тимофій Семенович, с-н с.Червоної Слободи, хрестив 7.07.1904 р.
Капітаненко Варвара Григорівна, с-ка дер. Лухтівки, д-на К. Антона Фадейовича, хр-ла 27.07.1904 р.
Капітаненко Севастян Пантелеймонович, с-н с.Ч.Слободи, хрестив 2.07.1904 р.
Капітаненка Дмитра Петровича, сел-на дер. Лухтівки, син Омелян народився 6.08.1904 р.
Капітаненко Онися Овсіївна, др-на К.Дмитра Петровича, народ. сина Омеляна 6.08.1904 р.
Капітаненко Тимофій Іванович, селянин дер. Лухтівки, хрестив 18.09.1904 р.
Капітаненка Кіндрата Гордійовича, с-на с.Червоної Слободи, син Віктор народився 5.11.1904 р.
Капітаненко Параскева Григорівна, др-на К.Кіндрата Гордійовича, нар. сина Віктора 5.11.1904 р.
Капітаненко Віктор Кіндратович, народився у с.Ч.Слободі 5.11.1904 р.
Капітаненко Пелагія Гордіївна, с-ка с.Ч. Слободи, хрестила Капітаненка Віктора 5.11.1904 р.
Капітаненко Варвара Григорівна, др-на К. Антонія Фадейовича (Лухтівка), хрестила 5.11 1904 р.
Капітаненка Микити Харитоновича, с-на с.Ч.Слобода, син Володимир народився 19.11.1904 р.
Капітаненко Дарія Євдокимівна, др-на К. Микити Харитоновича, сина Володимира нар.19.11.1904р
Капітаненко Володимир Микитович, народився 19.11.1904 р.
Капітаненко Павло Аристаулович, селянин с. Червона Слобода, хрестив 14.12.1904 р.
Капітаненко Антоній Фадейович, селянин дер. Лухтівки, був поручителем 11.01.1904 р.
Капітаненко Іван Несторович, селянин с.Ч. Слободи, був поручителем 18.01.1904 р.
Капітаненко Микита Олексійович, 21 рік, с-н с.Ч.Слобода, одруж. з Проценко Євг. Ів. 18.01.1904 р.
Капітаненко (Проценко) Євгенія Іванівна, 18 р., одруж. з Капітаненком Микит. Олекс. 18.01.1904 р.
Капітаненко Кіндрат Гордійович, був поручителем по жениху К. Микиті Олексійовичу 18.01.1904 р.
Капітаненко Севастян Пантелеймонович, 25 р., одруж. з Сахненко Дарією Йосифівною,18 р., 9.05.
Капітаненко (Сахненко) Дарія Йосифівна, 18 р., одружилася з К.Севастяном Пантелеймоновичем 9.05.1904 р.
Капітаненко Пелагія Іванівна, 25 р., одружилася з селянином слобідки. Сеймських Млинів Андрієм Йосифовичем Нємцовим, 35 р., поручителем по молодій був Капітаненко Антоній Фадейович, селянин дер. Лухтівки
Капітаненко Севастян Пантелеймонович, селянин с. Ч.Слободи, був поручителем 17.10.1904 р.
Капітаненко Іван Афанасійович, 31 р., селянин с. Ч.Слободи, одружив. з Василенко Єфрос. Іванів, 19 р.
Капітаненко Харитон Лаврентійович, був поруч. по молодому К. Івану Афанасійовичу _ 10.1904 р.
Капітаненко Григорій Семенович, був поручителем по молодій  Василенко Єфросинії Іванівні
Капітаненко Микита Олексійович, с-н с. Ч.Слободи, був поручителем 31.10.1904 р.
Капітаненко Іван Аврамович, с-н с. Ч.Слободи, був поручителем 31.10.1904 р.
Капітаненко Катерина Дмитрівна, 22 р., дружина К.Севастяна Пантелеймоновича, померла від черевного тифу 20.02.1904 р.
Копітаненка Семена Гордійовича, с-на с.Ч.Слободи донька Мотрона, 1 р., померла від крупу 23.08.1904 р.
Копітаненка Петра Павловича, селянина с.Ч.Слободи син Костянтин, 4 міс., помер від дитячого припадку 15.09.1904 р.
Копітаненка Кіндрата Гордійовича, селянина с. Ч.Слободи, син Віктор, 5 днів, помер 10.11.1904 р.

Підготував
 Олександр Максимович Капітоненко
м. Суми
13.01.2017 року 

пятница, 30 сентября 2016 г.

Список
комуністів партосередку ВКП (б) Буринських цукрозаводів станом
на 1925 рік

Фомін Митрофан Олександрович
Чепуров Олексій Зотович
Шестакова Олександра Павлівна
Требегова Пелагія Василівна
Татаренко Василь Захарович
Серженко Конон Андрійович
Мандрицький Потап Матвійович
Волков Омелян Ілліч
Бабкін Никифор Пимонович
Бокатов Пилип Петрович
Лобов Андрій Петрович
Голомозов Костянтин Іванович
Тверітінов Микита Іванович
Дзюба Андрій Петрович
Власов Михайло М.
Бокатов Іван Кузьмич
Гамаюнов Гаврило Борисович
Зубов Іван Васильович
Сирий Андрій Ірінархович
Рижков Костянтин Іванович
Клименко Павло Федотович
Грищенко Герасим Романович
Орловський Іполит Семенович
Рибальченко Яким Петрович
Полковников Данило Наумович
Любочко Петро Трохимович
Зайцев Дмитро Микитович
Карпов Федір Ілліч
Ждановський Василь Тарасович
Каянов Йосип Іванович
Адарченко Олександр Н.
Остапенко Яків Сергійович
Бутова Наталя Юхимівна
Бєлєнков Матвій Якович
Молодцов Михайло Якович
Линов Дмитро Якович
Волков Олександр Васильович
Кисільов  Никанор Дмитрович
Ховрич Ігнат Пилипович

Джерело:  ДАСО, фонд  394, опис 1, справа 6, сс. 1-2
Підготував: Олександр Капітоненко

30 вересня 2016 року

вторник, 27 сентября 2016 г.


Список
відповідальних працівників та спеціалістів Буринських піскового та рафінадного цукрозаводів та їх сільгоспвиробництва
 (станом на 1926 рік)

Зубов Іван Васильович, адміністратор заводу
Кіктенко Порфирій Федорович, заступник адміністратора заводу
Крутиков Олексій Миколайович, директор рафінадного заводу
Ванькович Станіслав Йосипович, директор піскового заводу
Цеханович Микола Станіславович, механік заводів
Рінге Євген Самойлович, старший хімік
Берінгер Карл Карлович, керуючий земельними угіддями
Холопцев Іван Семенович, помічник керуючого земельними угіддями
Волковий Петро Кузьмич, завідувач плантаторським відділом
Кирьяченко Василь Григорович, механік сільгоспвиробництва
Прехтль Станіслав Юліанович, завідувач Буринською економією
Інзельберг Юлій Олександрович, завідувач Гамалієвською економією
Мукосєєв Василь Гаврилович, завідувач Неплюївською економією
Ошкампе Карл Іванович, завідувач Михайлівською економією
Могильний Олексій Якимович, завідувач Вегерівською економією
Пересадько Семен Омелянович, завідувач Чашанською економією
Міщенко Володимир Федорович, завідувач Червонослобід. економією
Дунчевський Кирило Фадейович, завідувач Миколаївською економією
Рудник Федір Іванович, головний бухгалтер
Ломакін Олександр Іванович, завідувач двором
Коровкін Онисим Петрович, віце-директор рафінадного заводу
Дорожинський Мефодій Григорович, помічник директора
Савченко Гаврило Семенович, помічник директора
Овчинников Михайло Павлович, помічник директора
Цишевський Іван Северинович, віце-директор піскового заводу
Капустинський Фелікс Володимирович, пом.  директора пісков. заводу
Павленко Максим Іванович, помічник директора рафінадного заводу
Бушуєв Сергій Єфремович, помічник директора рафінадного заводу
Алексейчук Гаврило Михайлович, заст. головного бухгалтера
Бєлка І.Г., помічник завідувача Буринською економією
Майборода В.В., помічник завідувача Гамалієвською економією
Коротков Г.А., помічник завідувача Гамалієвською економією
Пільгуй ?.?., помічник завідувача Гамалієвською економією
Удод С.Г., помічник завідувача Неплюївською економією
Дмитренко Ф.К., помічник завідувача Неплюївською економією
Голубцов Ф.Ф., помічник завідувача Михайлівською економією
Педьченко В.В., помічник завідувача Михайлівською економією
Литвиненко П.В., помічник завідувача Вегерівською економією
Чепуров А.І., помічник завідувача Вегерівською економією
Федоренко ?.?., помічник завідувача Чашанською економією
Братусь ?.?., помічник завідувача Червонослобідською економією

Джерело:  ДАСО, фонд П-394, опис 1, справа 6, сс. 3-6

Підготував:  Олександр Капітоненко

24.09.2016 року


Бурынский свеклосахарно-рафинадный завод

Владелец:  Товарищество курских свеклосахарных и рафинадных заводов

Год основания: 1895

Основной капитал: 1000000 рублей

Местонахождения завода: Путивльский уезд, почтовое отделение и с. Бурынь

Телеграфный адрес завода: Киев, Ширману

Дирекция: Ю.М. Олтаржевский, Л.С. Розенталь, Анисим Петрович Коровкин, А.С. Кан

Механик: М.И. Дмитриев

Химики:  М.И. Коган, С.С. Волошко

Почтовый адрес правления: Киев, Левашовская, 10

Номер телефона: 6-23 во время контрактации, а постоянно - Бурынь Курской губернии

Личный состав правления: Г.Ш. Левин, А.С. Зейберг и Б.С. Ширман

Двигатели: 4 электрических, 4 паровых общею мощностью  в 833 лошадиных силы.

Підготував Олександр Капітоненко

(на основі матеріалів, отриманих з наукової бібліотеки 
Харківського політехнічного університету)
1.02.2018 р.


воскресенье, 8 ноября 2015 г.

Село Петухівка не вижило


Сьогодні ви не знайдете на сучасній мапі Буринщини цього населеного пункту, бо він ліквідований як поселення 9 років тому. Мова йде про колишнє село Петухівку Олександрівської сільради. Спогадами про нього поділився його уродженець Віктор Михайлович Герасименко, який нині живе у Сумах.

Після скасування кріпосництва люди почали шукати вільні землі. Революція 1905 року загострила земельне питання. Реформа Столипіна надала право селянам придбати землю. Ці ґрунти надавалися безкоштовно.  І ось на таку виділену громадою земельну ділянку прибув (звідкіля – невідомо) такий собі Півнєв, який осадив хутір Петухівку. Згодом до нього приєдналися родини Вернигор, Гурінових, Гуценків, Деркачів. Хутір заселявся в основному переселенцями з навколишніх сіл шляхом вступу в шлюб.
Першопоселенці займалися землеробством. Місцевість, яка становила собою невгіддя з дерново-підзолистих та піщаних ґрунтів. Хутір Петухівка був осаджений на піщаній дюні завдовжки 3 км, яка тягнулася серед болотистої місцевості до с. Ушівки (нині Октябрьське Путивльського повіту).  Весняної пори річище ріки Сейм, на площі якого розташована була Петухівка, затоплювалася паводковими водами і тоді годі було дістатися до райцентру Бурині, а лише до Путивля через Октябрьське та с. Корольки, а потім через Сейм човном до Прудів.
У 1950-х роках почалися гідромеліоративні роботи з осушування навколишньої болотистої місцевості, яка включала болота Кільця та Деваки. З боку Олександрівки поставили насосну станцію, яка помпувала воду з Кілець до Ушівського болота  і біля якої  вирита ковбаня (яма) глибиною 12 м.
На Деваках та Кільцях після осушення почали добувати торф на промисловій основі з використанням машинного обладнання. І нині там можна побачити замулені кар’єри. Там же, а також на болоті Гуріновому,  селяни різали торф для власних потреб. У більш давні часи селянам виділяли сіножатні угіддя біля боліт, які носили назви Гуріне, Півнєве, Сильчине, Байрак-Прокольцеве, Запасне, Панське, Чемеришне, Кільця, Деваки, Ящине, Діброва, Козубка, Заводське (Верзань). Нині ці місцини поросли кущами. З періоду розпаду колгоспу поля тривалий час не оброблялися.
У 1930-х роках у Петухівці було створено сільськогосподарську артіль ім. Лазаря Кагановича. Не оминув село і Голодомор 1932-33 рр.
Під час німецької окупації частина селянських хат була спалена. Чоловіки були мобілізовані на фронт для боротьби з гітлерівськими окупантами.
У післявоєнний відбудовчий період у Петухівці налічувалося близько 52 дворів. Були побудовані клуб з бібліотекою, дитячий садок. Функціонувала 4-класна початкова школа, якою завідувала з післявоєнного періоду і до закриття педагог Ганна Іванівна Базарна, родом з с. Гвинтового.
По закінченні місцевої початкової школи сільські діти продовжували навчання у Октябрьській восьмирічній школі сусіднього Путивльського району. Туди було ближче ходити (3 км по бугру) ніж 5 км по болоту до Олександрівки. А ось здобувати середню освіту учні йшли зазвичай до професійно-технічних училищ та технікумів. Лише окремі спромоглися отримати атестати про середню освіту у Гвинтівській середній школі, до якої важко було добиратися манівцями через Шевченків ліс та прилеглу болотисту місцевість.
Після навчання у містах діти до села, як правило, не поверталися, а влаштовувалися на роботу у Бурині, Путивлі, Конотопі, Сумах чи виїздили на підприємства Донбасу.
Вищу освіту здобули лише три петухівці. Це покійний нині полковник військово-повітряних сил України Геращенко Василь Миколайович, колишній головний агроном колгоспу «Червоний партизан» Півнєв Петро Іванович та полковник СБУ Герасименко Віктор Михайлович. Дід останнього, Павло Олексійович Герасименко, який помер у 1980 х рр. у віці 92 років, був поетично обдарованою людиною. Він підтримував дружні зв’язки з відомим українським поетом Павлом Тичиною, який буцімто двічі приїздив до нього у Олександрівку погостити.
Колгосп “Червоний партизан”, бригада якого базувалася у Петухівці, спеціалізувався на тваринництві (вирощування телят), рільництві (вирощування пшениці, вівса, жита), технічних культурах (картопля, цукрові буряки). В останній час було доволі розвинуте вівчарство (утримувалося до тисячі голів овець). Бригаді колгоспу доводився виробничий план по овечій вовні.
Приділялася увага і розвитку садівництва та огородництва. У селі був гарний сад, залишки якого збереглися і на сьогоднішній день. Вирощувалися фруктові дерева яблунь сортів Добрий селянин», Антонівка, Осіння полоса, вишні Шпанка. Вирощувалися також для потреб дитячого садка сортова полуниця, кавуни, помідори.
Колгоспна бригада складалася з 3-х ланок. Бригадирами працювали Півнєв Василь (згодом став обліковцем), Вернигора Петро, Гавриленко. У бригаді були конюшня, столярна майстерня, кузня. Теслярами трудилися Бастраков, Удовиченко, Герасименко Михайло; конюхами - Ющенко Микола, Вернигора.
Важкою була праця фуражира на тваринницькій фермі, яку сумлінно виконував М.П. Герасименко.
У бригаді також малися тік зі зерносховищем, де зберігалися молотарки та віялки.
На території бригади малася артезіанська свердловина, вода з якої через водонапірну башту подавалася на поточні потреби, однак водорозбірних колонок у селі чомусь не було.
У 1960-х рр. двома тракторами «С-100» біля тваринницької ферми вирили великий ставок, а також було поновлено дерев’яний міст на шляху, що з’єднував Петухівку з Олександрівкою.
Село було електрифіковане та телефонізоване у 1967-68 роках. Здавалося, тільки б жити та радуватися петухівцям, та не склалося. І хоча багато бід перенесло, та все ж не вижило село, обезлюдніло…
 Ліквідували Петухівку як населий пункт Буринського району Сумської області 2006 року.
Фуражир Михайло Герасименко з сином Петром

Петухівські школярі
(Світлини з архіву В.М.Герасименка)
Дорога до Петухівки з боку Октябрьського: 
зліва піщане поле, справа - болото

Залишки колишньої брами

Руїни будинку

Руїни...

Руїни...

Руїни...


Записав Олександр Капітоненко 

понедельник, 20 октября 2014 г.

Вчений-славіст А.О. Москаленко Понад сорок років тому, 8 жовтня 1984 р., відійшов у вічність наш земляк, історик-славіст Анатолій Овсійович Москаленко - талановитий педагог та організатор, невтомний дослідник історії південних та західних слов’ян. Він народився 21 березня (3 квітня за н. ст.) 1909 р. у с. Жуківка, нині Буринського району Сумської області. Школу закінчив у Києві. У 1936-1940 рр. навчався на історичному факультеті Московського державного педагогічного інституту ім. К.Лібкнехта, після закінчення якого вступив до аспірантури інституту, де спеціалізувався з історії середніх віків під керівництвом Н.Граціанського. У 1941 р. у складі народного ополчення Анатолій Овсійович пішов на фронт, воював, а з 1943 р. навчався в офіцерській школі в м. Саратові. Там, у Саратовському університеті він одним з перших почав викладати історію південних та західних слов’ян, приймав участь у закладенні основи історико-славістичного напрямку у діяльності воронезьких славістів. На історичному факультеті Воронезького університету А.О.Москаленко працював з 1947 по 1973 рік. Тут він став висококваліфікованим спеціалістом з історії середніх віків, зосередивши головну увагу на дослідженні проблем славістичної медієвістики. Кандидатська дисертація А.О.Москаленка, захищена 1954 р., та його дослідження середини 1950-х – початку 1960-х рр. про суспільно-економічний устрій та класову боротьбу в далматинських містах у ХІІ-ХУ ст., заклавши підвалини радянській далматистиці як особливому напряму у вивченні середньовічної історії слов’янських народів. У 1961 – 1965 рр. А.О.Москаленко працював деканом історичного факультету Воронезького університету. На цій посаді у повній мірі проявилися його організаторські здібності. З ініціативи Анатолія Овсійовича у м. Воронежі з 1963 р. почало виходити єдине в країні видання з історії зарубіжних слов’янських народів – міжвузівська наукова збірка „Проблеми історії слов’ян”, науковим редактором, а з 1977 р. членом редколегії якого він був до кінця життя. На кафедрі загальної історії ВДУ завдяки зусиллям А.О.Москаленка розгорнулася широка дослідницька робота з проблем славістики. У ній прийняла участь ціла група славістів, які займалися як середньовічною, так і новою і новітньою історією західних та південних слов’ян. Деякі з них були учнями Анатолія Овсійовича. Успіхи розробки історико-славістичної проблематики у ВДУ дозволили провести на його базі ІІІ Всесоюзну конференцію істориків-славістів, а в 1968 р. створити на історичному факультеті ВДУ славістичну кафедру, яку очолив наш земляк. З початку 1960-х рр., не полишаючи занять далматистикою, А.О.Москаленко з захопленням вивчав історію вітчизняної славістики та медієвістики. Результати його праці отримали відображення у статтях про І.Бороздіна, М.Бречкевича, В.Піскорського, Г.Раєвського, А.Рейця, В.Семенова, П.Яковенка та інших істориків. Поряд з тим А.О.Москаленко активно досліджував наукову творчість Н.Граціанського. З 1973 р. А.О.Москаленко працював на кафедрі історії південних та західних слов’ян Московського університету. Він читав курс історіографії Югославії, вів семінари з проблем розвитку феодальних стосунків у зарубіжних слов’янських народів та історії хрестових походів, керував дипломними та аспірантськими роботами, науковим студентським товариством кафедри. Анатолія Овсійовича як педагога відзначало уміння терпляче та систематично допомагати своїм учням та молодшим колегам, виключно уважне ставлення до студентів. Важливе місце у педагогічній діяльності А.О.Москаленка займала науково-методична робота. Він приймав участь у підготовці учбових програм та методичних розробок, став автором учбового посібника „Виникнення феодалізму у південних слов’ян”, окремих розділів з югославського середньовіччя у підручнику з історії південних та західних слов’ян, приймав активну участь у підготовці підручника з історіографії зарубіжних слов’янських народів. Свою наукову діяльність у московський період А.О.Москаленко підкорив одній меті - розробці історіографічних проблем. Особливий інтерес у нього викликала історія слов’янознавства у МДУ. Він був відповідальним редактором та одним з авторів та укладачів двох спеціальних збірок на цю тему – „Історики-славісти Московського університету”, виданого до 40-ліття кафедри історії південних та західних слов’ян МДУ та „З історії університетського слов’янознавства у СРСР (до 80-ліття С.Нікітіна). Продовжуючи заняття історією вітчизняної славістики та медієвістики, наш земляк написав низку статей для біобібліографічного словника „Слов’янознавство” у дореволюційній Росії”, опублікував статті про А.Конокотіна, А.Корсунського, В.Самаркіна тощо. Нерідко Анатолій Овсійович свої виступи на засіданнях кафедри історії південних та західних слов’ян присвячував складним проблемам історіографії. Незадовго до смерті А.О.Москаленко виступив з доповіддю про термінологічні проблеми на Ломоносовських читаннях у Московському держуніверситеті. І сьогодні уродженець Буринщини, вчений-славіст А.О.Москаленко залишається у пам’яті земляків вдумливим дослідником, уважним та доброзичливим педагогом, який вніс свій помітний вклад в історичну науку. Підготував Олександр Капітоненко 20.10.2014 р.

четверг, 7 августа 2014 г.

Освіта Буринщини у роки німецької окупації

Освіта Буринщини у роки німецької окупації * 

Список 
шкіл Буринського району та їх завідувачів,
 які працювали під час німецької окупації у 1941-43 рр.

Буринська №1
Приходько Григорій Дмитрович
Буринська №2 
Аніщенко Петро Васильович
Буринська №3 
 Пісакова О .В.
Реміснича школа крою, шиття та художньої вишивки при школі №1
 Латишев А. Н.
Шилівська 
 Вощиніна Зінаїда Антонівна
Червонослобідська
 Партач М. О.
Дичанська 
 Балунов Паладій Павлович
Лухтівська
 Піддубна А .М.
Клепальська 
 Дубовик Іван Гаврилович
Ігорівська 
 Приходько Іван Іванович
Степанівська 
 Ковтуненко Іван Андрійович
Чалищівська 
 Новак Іван Сергійович
Воскресенська №1 
 Місерва Є. С.
Воскресенська №2 
 Веремієнко Гай Федорович
Вікторинівська 
 Кузьменко П. Т.
Успенська №1 
 Шкриль О. М.
Успенська №2 
 Кущова М. К.
Вознесенська 
 Осадчий Кость Данилович
Коренівська 
 Зайцева М. Іванівна
Сорочанська
 Ященко Андрій Опанасович
Дяківська
 Роговий Макар Михайлович
Карпилівська 
 Спіченко Ф. Ф.
Шпокальська 
 Бондаренко Оксана Луківна
Сапушинська
 Двірниченко Ананій Семенович
Гатчанська
 Двірниченко Олексій Семенович
Поповослобідська №1
Савицький Іван Йосипович
Поповослобідська №2
Одинець Степан Трохимович
Сільськогосподарська школа при Миколаївському цукрозаводі
 Кулинич Єлисей Семенович
Анютинська
 Мельник Євдокія М.
Головинська
 Орел І. П.
Духанівська
 Лісунов Іван Никифорович
Нечаївська
 Голубцов Іван Федорович
Гвинтівська 
 Дятлов Степан Кузьмич
Олександрівська
 Бутько Н. Н.
Коновалівська
 Базарна Ганна Іванівна
Петухівська
Михайлик Іван Полікарпович
Михайлівська
 Гоба Лука Васильович
Чашанська
 Трусов Опанас Давидович
Новоолександрівська 
Ніконов Степан Іванович
Бошівська 
 Куценко Мусій Олексійович
Миколаївська 
 Худенко Андрій Степанович
Орлівська
 Вороніна А. М.
Черепівська
 Мотузко Степан Павлович
Дмитрівська
 Колпакова В. Д.
Жуківська 
 Йовенко Михайло Костьович
Суховерхівська
 Сидоренко Е. П.
Верхньосагарівська
 Ященко Григорій Опанасович
Тимофіївська 
 Чаус Іван Митрофанович

 (Джерело: Державний архів Сумської області, фонд Р-1956, опис 1, справа 3, с. 11)

 Підготував О. Капітоненко 18. 01. 2013 року 

 Список 
учениць Буринської ремісничої школи  крою, 
шиття та художньої вишивки 
станом на 5. 11. 1942 року 

Крюкова Тетяна Макарівна, 1928 р.н., освіта 6 класів, вул. Свердлова, 51
Авраменко Олена Іванівна, 1927 р.н., освіта 6 класів, вул. Копашівка, 35
Анохіна Тетяна Пантелеївна, 1926 р.н., освіта 6 класів, вул. Великий Хутір
Артеменко Ганна Іванівна, 1922 р.н., освіта 4 класи, вул. Вільна
Аніщенко Надія Іванівна, 1928 р.н., освіта 5 класів, вул. Вільна
Анохіна Олександра Єгорівна, 1922 р.н., освіта 7 класів, вул. Онохівка, 106
Василенко Ніна Григорівна, 1927 р.н., освіта 6 класів, вул. Слобідка, 25
Зьоменко Надія Федорівна, 1927 р.н., освіта 7 класів, вул. Захватівка, 16
Конопленко Лідія Костянтинівна, 1928 р.н., освіта 5 класів, вул. Онохівка, 102
Кравцова Н. Ф., 1928 р.н., освіта 4 класи, вул. Шевченка, 20
Кузько Євгенія Миколаївна, 1927 р.н., освіта 6 класів, вул. Дронівка, 90
Крамаренко Надія Степанівна, 1927 р.н., освіта 6 класів, вул. Слобідка, 19
Кольченко Надія Семенівна. 1927 р.н., освіта 6 класів, вул. Слобідка, 19
Ларіонова Е. Н., 1928 р.н., освіта 5 класів, с. Червона Слобода
Мороз Лідія Іванівна, 1925 р.н., освіта 8 класів. вул. 1 Травня, 17
Піддерьогіна Віра Н., 1928 р.н., освіта 6 класів, вул. Пролетарська, 40
Соколова Катерина Михайлівна, 1927 р.н., освіта 6 класів, вул. Вільна
Ткаченко Олександра Н., 1925 р.н., освіта 7 класів, вул. Малий Хутір, 7
Шевцова Тамара Данилівна, 1926 р.н., освіта 7 класів, вул. Чапаєва
Чернова Зінаїда Овсіївна, 1928 р.н., освіта 6 класів. вул. ?
Кліпікова Тамара Антонівна, 1927 р.н., освіта 6 класів, вул. 1 травня
Дідусенко Ганна Прокопівна, 1927 р.н., освіта 6 класів, вул. Великий Хутір
Василенко Людмила Петрівна, 1925 р.н., освіта 7 класів, вул. Великий Хутір
 Швидченко Ольга Іванівна, 1926 р.н., освіта 6 класів, с Шилівка
Спасьоненко Любов Юхимівна, 1924 р.н., освіта 9 класів, с. Шилівка

 (Джерело: Державний архів Сумської області, фонд Р-1956, опис 1, справа 1, с.1)   
Підготував О. Капітоненко 18. 01. 2013 року